000			02819 a2200253 4500
001			2162214035925474
003			UA-OsUOA
005			20241104123652.0
008			241104b un ||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a9789663788791
040			_aUA-OsUOA _bukr _cUA-OsUOA _dUA-OsUOA
041			_aukr
080			_a94(47+57):641.5:791.4"1960/1980"
090			_a94(47+57):641.5:791.4"1960/1980" _bC88
100			_aСтяжкіна О. _917326
245			_aСмак радянського: їжа та їдці в мистецтві життя й мистецтві кіно (середина 1960-х - середина 1980-х років) _cОлена Стяжкіна
260			_aКиїв _bДух і Літера _c2021
300			_a376 с.
520			_aЦя книжка про радянських людей – жінок, чоловіків, дітей – які їли вдома, на роботі, в дорозі, в дитячому садку та школі, в системі радянського громхарчу, в турпоїздках. Про тих, хто здобував їжу в чергах, на колгоспних ринках, на власних городах, через хабарі та бартерні обміни, крадіжки на робочих місцях. Про тих, хто створював її надлишки в системі тіньової економіки й про тих, хто обирав відмову від їжі як спосіб демонстрації статусу «іншого» або зберігав «смачну традицію», плекаючи «банальний націоналізм». Їжа розглядається не тільки як ознака пізньорадянської споживацької революції, а й як один з потужних механізмів соціальної інженерії та (само)примусу. Реальний світ радянських їдців аналізується разом із світом художнім, в якому кіномитці та глядачі створювали, транслювали та споживали образи їжі, не усвідомлюючи, що в такий спосіб говорять про репресивний устрій суспільства, в якому смак був так само проблематичним та майже недосяжним, як і пов’язана зі смаком та вибором свобода.
650			_a94 Історія загалом _940
942			_cBK _2udc
955			_a4
999			_c577630 _d577630