000 02145 a2200229 4500
003 UA-OsUOA
005 20241209094338.0
008 241209b un ||||| |||| 00| 0 ukr d
020 _a9786176796725
040 _bukr
_cUA-OsUOA
080 _a821.161.2
090 _a821.161.2
_bЗ-38
100 _aЗахабура В.
_918146
245 _aЛепрекони
_bповість
_cВалентина Захабура
260 _aЛьвів
_bВид-во Старого Лева
_c2019
300 _a176 с.
520 _aГадаєте, лепрекони — лише міфічні ірландські персонажі? А от і ні! Це жваві українські підлітки, які взувають до гімназії зелені черевики і називають себе спільнотою лепреконів. «Лепреконка» Наталя отримує листа від друга дитинства Антіна, і з нього довідується, що геть нічого не знає про людину, яка ще кілька років тому видавалася зрозумілою і найближчою. Друзі-лепрекони потерпають від діставучих вчителів, які ні сі­ло ні впало можуть заборонити учням весну, від надмірної чи, навпаки, недостатньої батьківської уваги, від застарілих соціальних стереотипів. А ще — шукають себе, закохуються, хвилюються одне за одного й завжди готові прийти на допомогу і дати відсіч проблемам. Адже дружба — їхній найбільший скарб.
650 _a821 Художня література окремими мовами і мовними сім'ями
_917
942 _cBK
_2udc
955 _a3
999 _c577937
_d577937