Томаш-Оскар Сосновський (1812-1886) by Бендюк М.

Публікація: Білий-Дунаєць | Острог Волання з Волині 2017 . 23 с. 29 Дата: 2017

Видання присвячене творчості талановитого скульптора, уродженця Острожчини Томаша-Оскара Сосновського, духовне коріння якого з пов'язане з рідною землею - Україною. Автор цієї розвідки, мистецтвознавець, керівник “Арт-кластеру” Національного університету “Острозька академія” Микола Бендюк подає чимало нових досліджень життя та творчості скульптора, базованих на наукових доробках Лехослава Ламенського, Зигмунта Батовскі, Галини Вага, О. Раггі, Ярослави Бондарчук, Ігоря Тесленка та інших. Унікальність видання полягає у тому, що на його сторінках вперше озвучено дату і рік народження Сосновського. У праці М. Бендюка подана біографія Томаша - Оскара Сосновського, окреслений творчий шлях мистця, який підтверджений ілюстраціями - зразками скульптур: “Мадонна з Немовлям”(1850 р.), “Ессе Ноmо”(1865 р.), “Пієта”, “Ядвіга та Ягайло”(1866 р.), барельєфу “Мадонна з Немовлям”. Слід зазначити, що скульптури мистця на сьогодні є окрасою багатьох музеїв та храмів України та світу. Окремі роботи скульптора експонуються в музеях Острога та Рівного. Автор розвідки подає історію, тематику робіт мистця, детальний опис та особливості композицій Томаша-Оскара Сосновського. Ось як цікаво у виданні Микола Бендюк описав ранню роботу Сосновського - барельєф “Мадонна з Немовлям”, який зберігається в Острозькому краєзнавчому музеї: “Богоматір та Христа скульптор зобразив у заглибленій арковій ніші. Маленький Ісус стоїть перед матір'ю, широко розвівши руки в сторони. Марія, стоячи позаду сина, схилила до нього голову. В одній руці вона тримає Біблію, іншою - показує на Ісуса. Цікава деталь в барельєфі - це крапля води, яка витікає з драпування поряд з підписом майстра. Схожа крапля разом з підписом - характерна особливість, яку скульптор вводить до багатьох своїх композицій.” Також в дослідженні автор зазначає роботи, які гіпотетично відносять до спадку геніального майстра, проводить порівняння даних робіт із скульптурами авторства Сосновського: “Барельєф “Мадонна з Немовлям” з ОДІКЗ, як вже зазначалося вище, має, крім підпису, краплю води, яка перегукується із краплею на скульптурі авторства Сосновського “Ессе Ноmо” із палестинського монастиря Нотр Дам де Сіон, та статуї “Мойсей”. У виданні мистецтвознавця Миколи Бендюка знаходимо матеріали про безліч заслуг, нагород, звань, посад Томаша-Оскара Сосновського, а також цитати дослідників творчості скульптора. У розвідці подано перелік наукових праць, якими керувався автор, що може послужити орієнтиром для тих, хто захоче більше знати про унікального майстра скульптурних праць. Видання Миколи Бендюка є помітним знаком в мистецтвознавстві та історії та містить чимало нового матеріалу для подальшого дослідження творчого шляху Томаша-Оскара Сосновського, праці якого поєднують глибину думки та красу форми.

Додано 08/06/2021 — Майя Валентинівна Корнійчук

Щоденник поезії by Коротич В.

Публікація: Київ Радянський письменник 1973 . 96 с. 29 Дата: 1973

Читаючи поезії в збірці В. Коротича “Щоденник”, все більше переконуєшся, що є люди, які залишають за собою незабутні враження доброти душі, невтомної праці, великої любові до свого народу та України. Поетичний світ В. Коротича є надзвичайно оригінальний та цікавий, відзначається неперевершеною майстерністю та глибиною думки, відбиває його душевний стан та мотиви громадського обв'язку. У збірку В. Коротича “Щоденник” входять поезії, об'єднані окремими розділами: “Дійство”, “Вік”, “Гротески”, “Голоси”, “Шкіци з Грузії”. В поетичних творах, що увійшли до збірки, постають перед нами всесвітньовідомі українські постаті: Леся Українка, Климентій Квітка (чоловік Лесі Українки), Іван Піддубний (український борець), Соломія Крушельницька (славетна співачка). Низка поезій присвячена Максиму Рильському, Олександру Довженку, скульптору Архипенку. Вражає поезія, “Пам'яті футболістів “Динамо””, розстріляних німецькими окупантами в Києві. Віршам В. Коротича притаманний глибокий зміст. Вони пройняті болем за людину та турботою про її життя, мрією про зміни у світовому масштабі. І свідченням цього є його поезія “Вірш на першій сторінці”, яким розпочинається збірка: “Бо так не просто говорити, Коли набрякли болем дні, Коли всі погляди відкрито, Неначе рани на війні, Коли напалмом день розмито Над вістрями безлистих віт І всі очікують, коли ти Хоч трохи ліпшим зробиш світ”... Хочу звернути вашу увагу на поезію “Піддубний стає чемпіоном світу”, в якій змальовується честь та сила полтавського борця Івана Піддубного, який здобуває перемоги завдяки чесній боротьбі, на відміну від інших борців-шахраїв, що намащували своє тіло олією заради нечесних перемог: “Брехні стоять за твоєю могутньою шиєю - В'ються, ховаються, ніжаться серед утіх, І вислизають веселі з обіймів твоїх.” Також автор змальовує Піддубного справжнім патріотом своєї країни, який перебуваючи в різних куточках світу, з гордістю підкреслює своє українське походження: “- Я з України... Піддубні ми... Ні, вже не купите...” “ І — чемпіонською стрічкою через плече - Мамин рушник доторкне тебе та обпече...” В циклі поезій “Вік”, що складається з 14 поезії, відображаються міркування автора про сенс життя, його красу, природу, кохання, родину, друзів. Особливо чітко це простежується у вірші “Що суть літа?”: “ Лишили б тільки матір та кохану, ще — працю й друзів. З ними — дужчим стану. Життя — лиш в них, а решта — суєта!”. Оригінально звучить вірш “ Не довіряй словам погаслим...”, в якому автор закликає: “Не дозволяй нещирим гаслам Тебе торкнутись за чоло.” “Хай чесний вік гряде громово над зерна справ та сподівань, де вивіялася полова. ... Сядь при Вогні та вимов Слово і в очі глянь !” Розділ під назвою “Голоси” містить 8 поезій, що подаються як переспіви творів таких зарубіжних поетів як, Петера Аліпієва (Болгарія), Ованеса Григоряна (Вірменія), Іманта Зієдоніса (Латвія), Роберта Лоуела (США),Пауля — Еріка Руммо (Естонія), Джузепе де Сагарра (Іспанія), Джансуго Чарквіані (Грузія) та інших. У віршах циклу “Шкіци з Грузії” В. Коротич змальовує природу, краєвиди, міста, красу гір Грузії. Також автор оспівує дружбу з грузинськими майстрами поетичного слова, його народом: “Покажи мені, Грузіє, очі поетів твоїх - Від ясних — у Шота, до Гомерових — у Чіковані. Із тобою вони, твої діти, премудрі й нечванні, А твій погляд у їхніх зіницях, Мов сонце, живих.” Раджу прочитати збірку В. Коротича “Щоденник”. Адже його поетичному слову притаманна особлива майстерність та глибокий зміст, невичерпність мистецьких засобів, багатство метафор, епітетів, гіпербол, безліч оригінальних висловів та порівнянь.

Додано 03/06/2021 — Майя Валентинівна Корнійчук

Поезія, проза by Ольжич О.

Публікація: К. Вид-во ім. О. Теліги 2007 . 543 с. 29 Дата: 2007

Нещодавно я мала нагоду пірнути у чарівний творчий світ видатного поета, майстерного публіциста, активного суспільно-політичного діяча О. Кандиби-Ольжича, читаючи видання О. Ольжич. Поезія, проза / Передмова М. Жулинського.- К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2007.-544 с. З захопленням перечитую рядки його віршів зі збірок “Рінь”, “Вежі”, “Підзамча” і дивуюся його поетичній майстерності, що відображає величні біологічні, геологічні процеси, які завершуються тріумфом Людини. О. Ольжич правдиво змальовує шумливе людське зростання, стихійні катастрофи, перемоги нового життя. Він майстерно перетворює найтонші почуття у мову, що пливе легко і лагідно, як річка у літній день. Наприклад, вечір, така буденна подія, а як різноманітно, як цікаво поет зумів його змалювати у своїх поезіях: “Вечір. Я дивлюся в сині скелі Злотне небо сперлося на скелі. Ззаду плещуть огнища веселі. Вколо вогнищ, друзі, теж веселі...” Надзвичайна сила поетичного слова проявляється в описах національно-державницького патріотизму. Зокрема, в “Незнаному воякові” розкривається ідея революційного Підпілля ОУН, образ героїчного борця: “І йдуть по шляхах звідусіль, як один, Одною густою юрбою Меткий робітник і важкий селянин По зброю і просто до бою.” “Державу не твориться в будучині, Державу будується нині. Це люди- на сталь перекуті в огні, Це люди — як брили камінні.” Проте з цілої книги поезій найглибше мені вбився у пам'ять і захопив вірш “О Україно!”, який я перечитую знову і знову. У поетичних рядках О. Ольжич зумів висловити те, що в душі і серці не одного українця, у декількох словах зумів показати утвердження національної ідеї у свідомості кожного: “О Україно! Хай нас людство судить,- Тобі одній — думки і кожний рух! Твоїм щитом — гарячі наші груди, Твоїм мечем — ці міліони рук! Вперед, вперед, Відважні юнаки, Зламать навік Історії шляхи! За ясні зорі і за тихі води Твоїх степів, спустошених огнем, Світи запалим, стопчемо народи!!! О Україно! Слухай, ми ідем! Вперед, вперед, Відважні юнаки, Зламать навік Історії шляхи! ” Неперевершений творчий талант та працьовитість О. Ольжича дали змогу виявити себе і у публіцистичних творах. У цих статтях автор висвітлював різні події з суспільно-громадського життя. Зокрема, цікавою є літературознавча стаття Олега Кандиби-Ольжича “ Сучасна українська поезія”, в якій аналізується творчість українських поетів П. Тичини, М. Рильського, М. Зерова, Д. Фальківського, Ю. Липи, Б. Кравціва та багатьох інших майстрів поетичного слова. О. Ольжич зазначає: “ Всі ці поети, подібно як закарпатські, стимулюють і висловлюють тиснення націоналістичної духовності героїчного типу”. Раджу вам прочитати книгу О. Кандиби-Ольжича “Поезія. Проза”, адже на її сторінках автор відкриває свою душу і подає читачеві ключ до розуміння самого себе і світу довкола себе.

Додано 25/05/2021 — Майя Валентинівна Корнійчук

Ведмеже місто by Бакман Ф.

Публікація: Книголав 2019 . 432 с. 29 Дата: 2019

Така неоднозначна книга! Вже з самого початку знаєш, що щось має трапитись. І ось ти чекаєш цього "щось", чекаєш, а воно чим далі,тим більше нагнітається, але не відбувається. У якийсь момент циклічність сюжету, думок і своєрідної манери оповіді зводить читацький оптимізм нанівець і стає нудно. Тільки десь від середини книга починає не відпускати, постійно подумки повертати до себе, змушувати думати, співпереживати героям, на деяких злитися. Це історія про маленьке містечко Бьорнстад, в якому майбутнього чомусь не видно. Є лише безробіття, а кольорового життя зовсім не існує. Проте є хокейний клуб, який ще живий і покладає великі надії. Усі ставки жителі міста роблять на цей клуб та на його учасників. У книзі піднята тема багатосторонності людини. От ніби здається, що людина має лише одну сторону, яку ти чітко у ній бачиш, але нанасправді це не так. Додано 07/04/2021 — Олена Сергіївна Салюк