Історичне та релігійне значення Манявського Хресто-Воздвиженського монастиря (Запис № 573941)

МАРК-запис
000 -Лідер
fixed length control field 06910nam a22002537a 4500
001 - Контрольний номер
control field 216223560
003 - Ідентифікатор контрольного номера
control field UA-OsUOA
005 - Дата та час останнього входження (трансакції)
control field 20230309104832.0
008 - Елементи даних фіксованої довжини – загальна інформація
fixed length control field 230309b un ||||| |||| 00| 0 ukr d
040 ## - Джерело каталогізації
Агенція оригінальної каталогізації UA-OsUOA
Мова каталогізації ukr
Агенція, яка здійснювала перезапис UA-OsUOA
Агенція, яка здійснювала модифікацію UA-OsUOA
041 ## - Код мови
Код мови тексту/ звукової доріжки чи окремого заголовка (П) ukr
080 ## - Індекс Універсальної десяткової класифікації
Індекс Універсальної десяткової класифікації (УДК) (НП) 2
090 ## - Локальний шифр розміщення
Класифікаційний індекс УДК 2
095 ## - Код спеціальності для авторефератів
Код спеціальності 09.00.14
Назва спеціальності богослов'я
100 ## - Основне введення – ім’я особи
Ім’я особи (НП) Стасюк В.В.
Титули та інші слова, що асоціюються з іменем Ігумен Іосаф
245 ## - Відомості про назву
Назва (НП) Історичне та релігійне значення Манявського Хресто-Воздвиженського монастиря
Дані про відповідальність (НП) Стасюк Василь Васильович ; наук. керівник Преосвященніший Віктор Бедь
260 ## - Публікація, розповсюдження і т.п. (Вихідні дані)
Місце публікації, розповсюдження і т.п. (П) Ужгород
Дата публікації, розповсюдження і т.п. (П) 2022
300 ## - Фізичний опис
Обсяг 28 с.
502 ## - Примітка про дисертацію
Зв'язок Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі богослов'я<br/>
Наймення інституції, що представляється Ужгородська Українська Богословська академія
Рік отримання вченого ступеня 2022
520 ## - Резюме і т.п.
Резюме, реферат, анотація, тощо (НП) У дисертації системно узагальнено історичне та релігійне значення Манявського Хресто-Воздвиженського монастиря. Показано, що це значення ґрунтується на веденні манявськими ченцями аскетичного і високоморального життя, які, на основі духовного подвижництва, здійснили вагомий вплив на українське суспільство, оскільки були гідним прикладом послідовного наслідування християнських принципів, ідеалів та цінностей. У діяльності Манявського Хресто-Воздвиженського монастиря простежено тривалу традицію Православної Церкви тому, що за основу Уставу Манявського Скиту був взятий устав св. Василія Великого, що свідчить про історичне та релігійне значення Манявського монастиря, який є значною ланкою у тяглості православної традиції чернечого життя. Встановлено, що манявські ченці гармонійно поєднували у своєму житті аскетичні принципи анахоретства та правила спільножитного чернечого життя, а таке поєднання стало причиною значного впливу Манявського монастиря не тільки на релігійне, але й на світське життя, а також на історичні процеси в цілому. Розвинуто думку про те, що Манявський Скит став справжнім «Українським Афоном» завдяки моральному і духовному подвижництву манявських ченців, а саме завдяки їх освіченості, їх послідовному і строгому аскетичному життю, моральній досконалості та дотримання ними моральних християнських принципів. Уточнено, що в Уставі Манявського Скиту був втілений принцип гармонійного поєднання фізичної та духовної праці, оскільки духовне сподвижництво ченців і молитва чергувалась із фізичною працею. Обґрунтовано, що у «Завіті духовному» Феодосія Манявського простежуються елементи теорії теозису, яка полягає в тому, що обоження людини, її преображення та причетність до Бога можливі завдяки дотриманню моральних принципів та веденню морально-досконалого життя і виконання Божих заповідей. Показано, що ідея теозису Феодосія Манявського свідчить про підтримку святоотцівської традиції манявськими ченцями та, відповідно, вказує на історичне значення монастиря для розвитку православ’я. Висвітлено історичне та релігійне значення Манявського Скиту, яке полягає в тому, що у його виникненні простежується святоотцівська традиція та традиції афонського подвижництва, оскільки біля витоків його заснування були Іов Княгиницький та Іван Вишенський, які дотримувались традицій афонського аскетизму. Наголошено, що первинною метою та мотивом виникнення чернецтва доцільно вважати духовне піднесення та природній прояв палкого бажання присвятити своє життя спасінню своєї душі після прийняття та осмислення християнської віри, яка одухотворює її неофітів. Виявлено що у «Завіті Духовному» Феодосія Манявського простежуються елементи християнського егалітаризму, який полягає в тому, що принципами відношення ченців один до одного незалежно від чернечого сану є рівність і рівноправність, оскільки перед Богом всі є рівними. Досліджено, що у творчості представників Манявського Скиту, зокрема Феодосія Манявського та І. Вишенського простежуються ісихастські мотиви, які ґрунтуються на принципі мовчання, оскільки воно є коренем безгрішності і початком очищення розуму.
650 ## - Додаткове предметне введення – тематичний термін
Джерело заголовка чи терміна UDC
Тематичний термін чи географічна назва, як елемент введення (НП) 2 Релігія. Теологія (Богослов'я)
942 ## - Додаткові елементи входу (Коха)
Source of classification or shelving scheme Universal Decimal Classification
Тип елемента Koha Автореферат
955 ## - Код типу видання за змістом
Код типу видання за змістом (НП) Наукові видання

Немає доступних примірників.