Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького 2018

У роботі здійснено аналіз понять «формування», «міжособистісні стосунки», «стосунки». З’ясовано, що важливу роль у формуванні міжособистісних стосунків, відіграє середовище, в якому перебуває дитина, тому важливим є середовищний підхід. На основі аналізу психолого- педагогічної літератури запропоновано зміст, структуру, критерії оцінювання, рівневі показники сформованості міжособистісних стосунків вихованців дитячого будинку сімейного типу. Структурними компонентами міжособистісних стосунків визначено мотиваційно-емоційний та інструментально-поведінковий. Емпірично досліджено стан сформованості міжособистісних стосунків вихованців дитячого будинку сімейного типу та за допомогою кореляційного аналізу виявлено взаємозв’язок між складовими цих компонентів.
Запропоновано модель психологічного супроводу формування міжособистісних стосунків вихованців дитячого будинку сімейного типу, в основу якої покладено психолого-педагогічні умови, які сприяють формуванню позитивно-спрямованих міжособистісних стосунків. У межах роботи з експериментальною групою їх впроваджено у середовище дитячого будинку сімейного типу. Виявлена та проаналізована позитивна динаміка сформованості міжособистісних стосунків вихованців експериментальної групи дитячого будинку сімейного типу дозволяє констатувати, що запропоновані психолого- педагогічні умови формування цих стосунків є ефективними.